Бачу її одну, невеселу і несумну. Бачу її просту, спокійну. Але десь в глибині палають яскраві вогні. Несуть небезпеку вони, стихійну. Прекрасна, успішна, самотня. Бажання відчутне на дотик. Та є хтось у серці, я знаю. Порожнім воно не буває. Знову сидить одна за столиком біля вікна. Кави ковток до дна, розмови. Так минає за миттю мить. Телефон вже майже кипить. І ніхто не розірве цю мить випадково. Прекрасна, успішна, самотня. Бажання відчутне на дотик. Та є хтось у серці, я знаю. Порожнім воно не буває. Та є хтось у серці, я знаю. Порожнім воно не буває. Вижу ее одну, не веселую и не грустную. Вижу ее простую, спокойную. Но где-то в глубине, горят яркие огни. Несут опасность они, стихийную. Прекрасная, успешная, одинокая. Желание осязаемое. И кто-то в сердце, я знаю. Пустым оно не бывает. Опять сидит одна за столиком у окна. Кофе глоток до дна, разговора. Так проходит за мгновением миг. Телефон уже почти кипит. И никто не разорвет этот момент случайно. Прекрасная, успешная, одинокая. Желание осязаемое. И кто-то в сердце, я знаю. Пустым оно не бывает. И кто-то в сердце, я знаю. Пустым оно не бывает.